Приховування майна, що підлягає конфіскації, або на яке накладено арешт чи яке описано, - карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до двох років.
Стаття 399. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
(1) Ухилення від сплати штрафу або позбавлення права обіймати певні посади
чи займатися певною діяльністю особою, засудженою до цих видів покарань, -
карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на
той самий строк.
(2) Ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього
покарання, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до
трьох років.
Стаття 400. Ухилення від відбування покарання у вигляді обмеження волі та у вигляді позбавлення волі
(1) Самовільне залишення місця обмеження волі, або злісне ухилення від
робіт, або систематичне порушення громадського порядку чи встановлених
правил проживання, вчинені особою, засудженою до обмеження волі, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
(2) Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до
обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення
строку виїзду -
карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на
той самий строк.
(3) Неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до
позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення
строку виїзду -
караються позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 401. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
(1) Злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи або
інша протидія адміністрації у законному здійсненні її функцій особою, яка
відбуває покарання у вигляді обмеження волі або у вигляді позбавлення волі,
якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана
протягом року стягненню у вигляді переведення до приміщення камерного типу
(одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування
покарання, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
(2) Ті самі дії, вчинені особою, засудженою за тяжкий або особливо тяжкий
злочин, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Стаття 402. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
(1) Тероризування у виправних установах засуджених, або напад на
адміністрацію, а також організація з цією метою організованої групи чи
злочинної організації або активна участь у такій групі чи організації,
вчинені особами, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі чи у
вигляді обмеження волі, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
(2) Ті самі дії, вчинені особою, засудженою за тяжкий чи особливо тяжкий
злочин, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Стаття 403. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
(1) Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти, вчинена особою, що
відбуває покарання у вигляді позбавлення волі або арешту чи перебуває в
попередньому ув'язненні, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
(2) Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою
групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я інших осіб,
або поєднані із заволодінням зброєю чи її використанням, або із
застосуванням насильства чи погрозою його застосування, або шляхом підкопу,
а також з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Стаття 404. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
Втеча із спеціалізованого лікувального закладу, а також по дорозі до нього
-
карається арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк
до двох років.
Стаття 405. Порушення правил адміністративного нагляду
Самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі, - караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 406. Приховування злочину
(1) Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину
-
карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до
трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
(2) Не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне
приховування злочину члени сім'ї чи близькі родичі особи, що вчинила
злочин, коло яких визначається законом.
Стаття 407. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
(1) Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної
діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або
порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної
таємниці -
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на
строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
(2) Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового
становища, -
караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з
позбавленням права обіймати певні посади, або займатися певною діяльністю
на строк до трьох років.
Стаття 408. Образа захисника чи представника особи
Образа захисника чи представника особи у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Стаття 409. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
(1) Погроза вбивством, насильством або знищенням майна щодо захисника чи
представника особи, а також щодо їх близьких родичів зв'язку з діяльністю,
пов'язаною з наданням правової допомоги, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до
трьох років, або позбавленням волі на той же строк.
(2) Умисне заподіяння захиснику чи представнику особи або їх близьким
родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень зв'язку з
діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на
строк до шести років.
(3) Умисне заподіяння тим самим особам у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з
наданням правової допомоги, тяжкого тілесного ушкодження -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Стаття 410. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
(1) Умисне знищення або пошкодження майна, що належить захиснику чи
представнику особи або їх близьким родичам, у зв'язку з діяльністю,
пов'язаною з наданням правової допомоги, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на
строк до трьох років, або позбавленням волі на той же строк.
(2) Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим
загальнонебезпечним способом, або якщо вони заподіяли шкоду в особливо
великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з
конфіскацією майна або без такої.
(3) Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, які спричинили
до загибелі людей, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень чи настання інших
тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з
конфіскацією майна.
Стаття 411. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги
Вбивство або замах на вбивство захисника чи представника особи або їх близьких родичів у зв'язку з діяльністю, пов'язаною наданням правової допомоги, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Розділ XIX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ
(ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ)
Стаття 412. Поняття військового злочину
(1) Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти
встановленого законодавством порядку несення військової служби, вчинені
військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження
ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
(2) За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність
військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України,
Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх
справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до
законів України, а також інші особи, визначені законом.
(3) Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах
підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.
(4) Особа, яка вчинила злочин, передбачений цим розділом, може бути
звільнена від кримінальної відповідальності згідно зі статтею 44 цього
Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним
статутом Збройних Сил України.
Стаття 413. Непокора
(1) Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також
інше умисне невиконання наказу -
караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у
дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на
строк до трьох років.
(2) Ті самі діяння, якщо вони вчинені групою осіб або спричинили тяжкі
наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
(3) Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Стаття 414. Невиконання наказу
(1) Невиконання наказу начальника, вчинене за відсутності ознак, зазначених
у частині першій статті 413 цього Кодексу, якщо воно спричинило тяжкі
наслідки, -
карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у
дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі
на строк до двох років.
(2) Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій
обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Стаття 415. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків
(1) Опір начальникові, а також іншій особі, що виконує покладені на неї
обов'язки з військової служби, або примушування їх до порушення цих
обов'язків -
караються службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у
дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на
строк від двох до п'яти років.
(2) Ті самі дії, вчинені групою осіб, або із застосуванням зброї, або із
спричиненням тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
(3) Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони
були вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.
(4) Дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, якщо вони
були пов'язані з умисним вбивством начальника або іншої особи, що виконує
обов'язки з військової служби, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або
довічним позбавленням волі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35
