У 1998р. загальний обсяг експорту склав 12637,4 млн. дол., причому 33% загального обсягу експорту надходило з України до країн СНД, 30% до країн
Європи (переважно до країн ЄС та Вишеградської групи(Угорщина, Польща,
Чехія, Словаччина, Словакія)), 24% до країн Азії. У 1997 та 1996 роках ці показники склали відповідно 14231,9 млн. дол., 39%, 24,2%, 27% та 14400,8 млн. дол., 51,42%, 22%, 18,8%. Абсолютний обсяг Е скоротився, питома вага експорту до країн СНД теж скоротилася на користь Європи та Азії. В товарній структурі Е провідними є такі статті: неблагородні метали та вироби з них
- 42,2%, прод хім пром - 10,1%, мінеральні продукти - 9,2%, машини та устаткув - 8,7%, а також транспортні зас та продукція рослинного походж.
Головними торгівельними партнерами України залишаються РФ та Німеччина.
Е послуг склав у 1998р. 3819,8 млн. дол. Найбільша питома вага - транспортні послуги (84%), 59% яких склали послуги трубопровідного трансп, ділові, професійні та технічні послуги, послуги з ремонту і послуги зв”язку разом склали 11% заг обсягу. Найкрупнішими імпортерами укр послуг стали РФ
- 2249,7 млн. дол. (59% заг Е послуг), США (132,2 млн. дол.),Німеччина(130,0 млн. дол.), та В Бр(123,2 млн. дол.).
Негативним в структурі товарн Е є те, що переважає матеріали та сировина
(прокат), а частка готової та наукомісткої продукції - незначна. В Е послуг провідна роль належить послугам, що пов”язані з використанням території Укр для трансп нафти, газу та аміаку, а такі види послуг, як будівельні, фінансові, страхові, комп”ютерні, ліцензійні, професійні, ділові та послуги з ремонту займають лише 13,5% заг обсягу Е послуг. Все це говорить про поступове втрачання Україною своїх конкурентних переваг на міжнар ринках.
Щодо географічної структури товарн Е, то прокат надходить переважно до
Китаю та Зах Європи, до зах Європи експортується також текстиль та вироби з нього, прод хім галузі; до країн СНД - с/г та хім прод.
Укр Е до ЄС жорстко квотується, а угода про вільну торгівлю між ЄС та
Турцією яввляє собою загрозу для конкурентоздатності укр прокату на європейському ринку. Основна проблема, пов”язана з укр Е с/г прод до СНД полягає в тому, що він зазнає сильного конкурентного впливу з боку іноземних країн, які займаються реекспортом укр прод.
123. Шляхи вдосконалення укр імпорту.
У 1998р. загальний обсяг імп склав 14675,6 млн. дол., причому 53,8%
загального обсягу імп надходило в Україну з країн СНД (РФ - 48,1% вього
імп), 31,4% з країн Європи (переважно з країн ЄС та Вишеградської
групи(Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словакія)). У 1997 та 1996 роках
ці показники склали відповідно 17128,0 млн. дол., 57,7%, 29,5% та 17603,4
млн. дол., 63,5%, 24,8%. Абсолютний обсяг імп скоротився, питома вага імп з
країн СНД теж скоротилася на користь Європи та ін країн світу.
В товарній структурі імп провідними є такі статті: мінеральні продукти
(43,07% заг імп), машини та устаткув (15,57%), важливими є також такі
статті, як транспортні зас, продукція хім пром. Статтями т. зв. критичного
імпорту є насамперед енергоносії, що переважно імпортуються з РФ. Така стрк
товарн імп говорить про високу енергомісткість економіки в У та відсутність
прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій.
В 1998р. обсяг імп послуг склав 1430,9 млн. дол., найбільшу питому вагу в
яких мають державні послуги (38%), транспортні послуги (23,2%), ділові та
професійні послуги (10,8%), послуги зв”язку (9,1%).
Характерним є постійне відставання обсягів укр експорту від імп, що
відображається у негативному сальдо торгового балансу. Одним з головних
шляхів вдосконалення укр імп - це скорочення залежності укр економіки від
імпорту енергоносіїв за рахунок вдосконалення структури виробництва та
впровадження енергозберігаючих технологій. З імп енергоносіїв тісно
пов”язана проблема зовнішньої заборгованості РФ та тиск світової спільноти
на У з метою закриття ЧАЕС. Нормальним для структури імпорту розвинутої
країни є переважання пит ваги сировинної продукції та невелика частка
чистого імпорту готової продукції (тобто Е гот прод =І гот прод).
Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь
залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації
перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з країнами-
експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення
обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з
іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.
124. Торговельний баланс України та особливості його регулювання.
Баланс товарів та послуг відображає чисті надходження від імп та Е товарів
та нефакторних послуг. Баланс товарів ще називають торговельним балансом.
Баланс послуг включає нефакторні послуги, до яких відносяться такі посл,
які не пов”язані з використанням факторів виробництва: транспортні пере-
везення, комунікаційні, турист, будів, страхові, фін, комп”ютерні послуги.
У 1997р. Укр мала значний дефіц торг балансу, який клав 4205 млн. дол., і
утворився переважно за рахунок імп енергоносіїв з РФ та Туркменістану.
Перевищення імп нал Е у відносинах Укр з РФ та Туркм нейтралізується
завдяки операціям з послугами, пов”язаними з транзитом через нашу територію
нафти, газу та аміаку.
В 1998р. баланс товарів зводився з негативним сальдо в сумі 2584 млн. дол.
При чому, сальдо торг балансу з країнами СНД та Балтії склало -3767 млн.
дол., а з іншими країнами світу + 1183 млн. дол. Негативний баланс товарів
значною мірою покривався позитивним сальдом торгівлі послугами (+ 1377 млн.
дол.).
Дефіцит торговельного балансу скоротився у 1998р. на 38,5% порівняно з
1997р. (з -4205 млн. дол. до -2584 млн. дол.) Це відбулося за рахунок
скорочення як обсягів Е, так і імп, при чому темпи скорочення імп
перевищували темпи скороч Е.
Значною мірою за рахунок зменшення дефіциту торговельного балансу
скоротився у 1998р. порівняно з 1997р. і дефіцит рахунку поточних операцій
(з -1335 млн. дол. до -1296 млн. дол.)
125. Проблема диверсифікації міжнар торгівлі.
Укр має певні диспропорції в географічній структурі зовнішньої торгівлі, що
обумовлює нагальну необхідність її диверсифікації.
Щодо географічної структури товарн Е, то прокат надходить переважно до
Китаю та Зах Європи, до зах Європи експортується також текстиль та вироби з
нього, прод хім галузі; до країн СНД - с/г та хім прод.
Укр Е до ЄС жорстко квотується, а угода про вільну торгівлю між ЄС та
Турцією яввляє собою загрозу для конкурентоздатності укр прокату на
європейському ринку. Основна проблема, пов”язана з укр Е с/г прод до СНД
полягає в тому, що він зазнає сильного конкурентного впливу з боку
іноземних країн, які займаються реекспортом укр прод.
Характерним також є постійне відставання обсягів укр експорту від імп, що
відображається у негативному сальдо торговельного балансу. Один з головних
шляхів вдосконалення укр імп - це скорочення залежності укр економіки від
імпорту енергоносіїв за рахунок вдосконалення структури виробництва та
впровадження енергозберігаючих технологій. З імп енергоносіїв тісно
пов”язана проблема зовнішньої заборгованості РФ та тиск світової спільноти
на У з метою закриття ЧАЕС. Нормальним для структури імпорту розвинутої
країни є переважання пит ваги сировинної продукції та невелика частка
чистого імпорту готової продукції (тобто Е гот прод =І гот прод).
Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь
залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації
перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з країнами-
експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення
обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з
іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.
126 Масштаби, структура і динаміка ПІІ в економіку Укр.
За період з 1994 по 1998 ПІІ в Укр зросли з 483,5 млн. дол. до 2781,7 млн.
дол. або в 5,75 рази.
Головні інвестори - країни ЄС (902,4 млн. дол. або 32,4% заг обсягу ПІІ) ,
США (18,3%), РФ (6,7%), Корейська республіка (6,7%), Кіпр (5,4%),
Швейцарія, Ліхтенштейн, Канада, Польща та Угоршина. В 1998р. загальна
частка цих країн в обсязі ПІІ в Укр складала 80,9%.
В галузевій структурі економіки Укр станом на 1998р. найбільша питома вага
ПІІ припадала на харчову промисловість (21%), внутрішню торгівлю (15,8%),
машинобуд та металооброб (12,7%), фінанси, кредит, страхув (7,1%), хім пром
(4,4%), будівництво (4,1%), Ох здоров”я та соц забезпечення (4%), транспорт
(3,1%).
Об”єктивною але не дуже позитивною тенденцією є те, що ПІІ надходили
переважно до най більш конкурентоздатних галузей економіки Укр (металургія,
машбуд, енергетика, хім пром, харч пром та комунікації), і майже не
надходили до інших галузей (с/г, деревооброб, легка, борошномельна та
круп”яна), які більш гостро відчувають нестачу фін ресурсів.
За період з 1994 по 1998 в харч пром спостерігалось збільшення ПІІ в 11,21
рази, внутр торгівлі - 12,13, в машинобуд та металооброб - 4,12, фінансах,
кредит, страхув - 17,24, хім пром - 5,84, будівництві - 7,7, Ох здоров”я та
соц забезпеченні - 32,7 .
Проте, обсяги ПІІ недостатні для, стабілізації розвитку економіки,
забезпечення стабільного зростання на основі суттєвих позитивних зрушень в
процесі розширеного сусп відтворення, для виходу із затяжної економічної
кризи. Укр не змогла створити сприятливого інв клімату головним чином,
через наявність проблем пов”язаних з перехідним періодом, і, перш за все, з
високим рівнем політичної нестабільності. Поряд із залученням ПІІ сьогодні
не слід недооцінювати значення внутрішніх джерел інв, а тому необхідно
забезпечити стабільність фін -кредитної сфери та реальний захист прав
дрібного інвестора, заощадження якого, будучи вкладеними у ЦП або на банк
депозити становлять вагому частину джерел валових внутр інв у розвинутих
країнах.
До форм стимулювання іноз інв діяльності належать: 1) Фін-креит
стимулювання (безпроцент кредити, пільгові кредити, інвест гарантії) 2)
Податкове стимулювання (зниження ставки податку, податкові угоди з іншими
країнами, зняття податків на реінвестиції, безмитний імпорт обладнання та
сировини, прискорена амортизація, податкові кредити) 3) Стимулювання
інфраструктурного забезпечення (надання землі, будівель та споруд у
безкоштовне користування або за пільговими цінами, субсидії на користування
енергією, транспортні гранти, пільги по фрахту) 4) Стимулювання конкретних
інвест проектів ( цільове фін ресурсозберіг обладнання та проектів,
орієнтованих на підвищ кваліфікації та перепідготовку кадрів, сприяння в
проведенні тхн-економ обгрунтування проектів, гранти на проведення НДПКР)
5) Протекціоністські заходи (диференційовані тарифи).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37
