На сьогодні найбільш адаптивними є теорії та моделі динамічної конкурентноздатності. Найбільший внесок в їх розвиток зробила дослідницька група М.Портера (США).
В принципі виділяють конкурентноздатність:
1. товару
2. фірми
3. галузі
4. регіону
5. країни
При цьому до внутрішньої конкуренції відноситься 1-4, а до зовнішньої ми включаємо ще й 5.
Згідно теорії М.Портера конкурентноздатність країни розглядається через призму міжнародної конкурентноздатності її фірм, що як правило представлені певними галузями. Принципове значення має здатність цих фірм ефективно використовувати ресурси, що дислокуються всередині країни.
4 детермінанти конкурентноздатності країни поєднуються у діамант, або ромб:
Детермінанти – кожен окремо і всі разом – сприяють досягненню національного успіху або гальмують його. Вони представляють собою комплексну систему, що знаходиться в стані постійного розвитку. Один детермінант постійно впливає на інший. Підтримання конкурентноздатності в галузі на високому рівні являється результатом “самопідсилюючої” взаємодії переваг зразу в декількох областях, що визначають середовище, яке іноземним конкурентам буває важко відтворити. Національна система вцілому є важливішою, аніж окремі її частини.
Два елементи – внутрішня конкуренція та концентрація промисловості в одному географічному регіоні – мають особливо важливе значення для перетворення
“ромба” в систему. Внутрішня конкуренція сприяє удосконаленню “ромба” в цілому, а географічна концентрація посилює взаємодію всередині цього
“ромба”.
Дія системи детермінантів призводить до того, що конкурентноздатні національні галузі не розподілені рівномірно в економіці, а зв”язані в те, що можна назвати “кластерами” (пучками), що складаються з галузей, які залежать одна від одної.
Взаємодія детермінантів національної конкурентноздатності дозволяє зрозуміти, чому національні галузі чахнуть та вмирають, а разом з ними і деякі економяки та держави.
26. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ, її показники і тенденції розвитку.
Міжнародна торгівля — історично перша форма міжнародних економічних
відносин, що являє собою обмін товарами та послугами між державами. Для
національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми
зовнішньої торгівлі.
Зовнішня торгівля— це торгівля однієї країни з іншими країнами, яка
складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів та послуг. У
сукупності зовнішня торгівля різних держав утворює міжнародну торгівлю.
Міжнародна торгівля — це складна соціально-економічна категорія, яку можна
розглядати в двох аспектах: 1. Як процес безпосереднього обміну товарами та
послугами між субєктами МЕВ 2. Як особливий тип суспільних відносин, що
виникають між державами в процесі та з приводу обміну товарами.
Для оцінки маштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку міжн торгівлі
використовують систему показників, яка складається з 6 груп:
1. Абсолютні показники: експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт),
зовнішньоторговельний обіг (ЗТО), «генеральна» торгівля,«спеціальна»
торгівля, фізичний обсяг зовнішньої торгівлі.
2. Структурні показники: товарна структура експорту та імпорту, географічна
структура експорту та імпорту.
3. Показники інтенсивності торгівлі: обсяг експорту, імпорту чи
зовнішньоторговельного обігу на душу населення; експортна, імпортна чи
зовнішньоторговельна квота.
4. Підсумовуючі показники: сальдо торговельного балансу, сальдо балансу
послуг та некомерційних операцій, сальдо балансу з поточних операцій,
індекс «умови торгівлі».
5. Показники динаміки 6. Показники зіставлення.
Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується такими
особливостями:
1. Різким зростанням обсягів експорту та імпорту 2. Зростанням ролі
зовнішньої торгівлі в економічному розвитку більшості країн, про що
свідчить зростання експортної квоти країн 4. Зміни в товарній структурі
світової торгівлі:
• збільшення питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів;
• зростання частки машин, обладнання та транспортних засобів;
• інтенсифікація обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензіями, «ноу-
хау», інжиніринговими послугами).
6. Зрушення в географічному розподілі товарних потоків.6. Розповсюдження
сталих та довгострокових відносин між постачальниками та покупцями,
зростання питомої ваги внутрішньофірмових постачань у межах ТНК.7.
Зростання ролі країн, що розвиваються, у світовій торгівлі. 8. Послаблення
позицій США, Великобританії, Франції, Італії при істотному зміцненні
позицій Японії та нових індустріальних країн. 9. Посилення конкуренції між
трьома центрами світового економічного розвитку: США, Японією та країнами
ЄС. 10. Активізація (починаючи з другої половини 70-х років) зустрічної
торгівлі.11. Посилення протекціоністських тенденцій у зовнішньо-економічній
політиці більшості країн.12. Поява тенденції до створення замкнутих
економічних просторів.
27. Характеристика видів міжнародної торгівлі
Для сучасної міжн торгівлі є характерною різноманітність її видів:
1. специфіка обєкту торгівлі:
1. торгівля товарами ( сировинними, паливними, продовольчими, напівфабрикатами, готовими виробами які включають: виробничого призначення, широкого вжитку, машинами і устаткування)
2. торгівля послугами ( фрахт, транспорт, міжн туризм, інші які включають фінансові (банківські, страхові, орендні), посередницькі (біржові), інтелектуальні (ліцензійні, ноу-хау, інжинірінгові), реклама, ярмарки та ін.
2. специфіка взаємодії субєктів
1. традиційна торгівля (субєкти повязані виключно торговою угодою)
2. торгівля у межах кооперації (конкретним торговим угодам передують договори з наук-тех, комерційної кооперації)
3. зустрічна торгівля ( реаліз-ся ті чи інші операції на компенсаційній основі)
3. специфіка регулювання
3.1звичайна торгівля
3.2дискриміеаційна торгівля
3.3преференційна торгівля
В сучасних умовах осбливої уваги потребує зустрічна торгівля. Виділяють
декілька аспектів зустрічної торгівлі:
- фінансовий (коли карїна – імпортер немає вільноконвертованої валюти або не хоче її витрачати)
- маркетинговий (коли компенсаційні операції виступають як специфічний спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо в умовах високої конкуренції.)
- технологічний (як можливість доступу країни-імпортера до нових технологій)
- соціальний (коли зустрічна торгівля зменшує безробіття, створює нові робочі місця тощо)
Питома вага компенсаційних операцій становить10-20% у загальних обсягах
світової торгівлі. Зустрічна торгівля превалює у обміні високими
технологіями тощо. Якщо до останніх років домінувала зустрічна торгівля
північ-південь, захід-схід, то на сьогодні вона інтенсифікувалась у
відносинах північ-північ, захід-захід.
Експорт вивіз за кордон Товарів національного походження або значною
мірою перероблених в країні з метою їх продажу.
Імпорт ввезення іноземних товарів з метою їх використання на внутрішньому
ринку.
Експортно-імпортні операції є найбільш поширеними в міжнародній торгівлі.
28. Зустрічна (компенсаційна) торгівля та її різновиди.
Зустрічна (компенсаційна) торгівля - торгівля, при здійсненні якої в
документах (угодах або контрактах) фіксуються тверді зобов'язання
експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін
товарами. У останньому випадку різниця у вартості покривається грошовими
платежами.
Однієї з особливостей зустрічної торгівлі є розширення практики зустрічної
закупівлі експортерами товарів, які не можуть бути ними використані у
власному виробництві, а зазделегідь призначаються для подальшого продажу на
зовнішньому або внутрішньому ринку.
Експерти ООН виділяють три основних різновиди міжнародних зустрічних
операцій:
* бартерні операції
* торгові компенсаційні операції
* промислові компенсаційні операції .
Під промисловою компенсаційною операцією розуміється операція, в якій одна
сторона здійснює поставку (часто погоджуючи також необхідне фінансування)
другій стороні товарів, послуг і/або технології, яка використовується
останньою для створення нових виробничих потужностей. У торговій
компенсаційній операції, як правило, відсутні подібні взаємовідносини між
взаємними конкретними діями обох сторін.
Фахівці Організації економічної співпраці і розвитку (ОЭСР) поділяють всі
міжнародні зустрічні операції на дві категорії:
• торгова компенсація;
• промислова компенсація.
Під торговою компенсацією розуміється одна операція на невелику або помірну
суму, включаючи обмін надто різнорідними товарами, які звичайно органічно
не пов'язані між собою.
Під промисловою компенсацією розуміються такі операції, які охоплюють
продаж пов'язаних між собою товарів на більш велику суму, звичайно
відповідну вартості комплектного промислового обладнання або готових
підприємств.
І.Н. Герчикова вважає, що при класифікації міжнародних зустрічних операцій
потрібно вийти з організаційно-правової основи таких операцій і принципу
компенсації. При такому підході виділяється три вигляду міжнародних
зустрічних операцій :
• товарообмінні і компенсаційні операції на безвалютной основі;
• компенсаційні операції на комерційній основі;
• компенсаційні операції на основі угод про виробничу співпрацю.
Ці три основних вигляду операцій відрізняються великою різноманітністю з
точки зору їх цілей і характеру, термінів виконання, механізму розрахунків,
порядку здійснення.
/. Операції на основі натурального обміну - бартер . Бартерні операції -
представляють собою безвалютний, але оцінений обмін товарами. Вартісна
оцінка товарів здійснюється для забезпечення еквівалентності обміну. Для
цих операцій характерні наявність контракту,
2. Комерційні операції, що передбачають участь продавця в реалізації
товарів. Має два різновиди:
• безпосередня закупівля товарів для внутрішньофірмового використання або
для перепродажу третій стороні;
* сприяння експортера в знаходженні покупця товарів імпортера.
Принципова відмінність полягає в тому, що при ній гроші використовуються
як міра вартості і засіб платежу.
Існує безліч різновидів операцій цієї групи, наприклад:
компенсаційні операції. Продавець погоджується отримати оплату частково або
повністю у вигляді постачання яких-небудь товарів покупця.
зустрічна закупівля (зустрічне постачання). Експортер зобов'язується
закупити або влаштувати закупівлю третьою стороною товарів імпортера на
певну суму. викуп застарілої продукції, т. т. залік залишкової вартості товарів, що
викупляються по ціні нових.
3. Зустрічне постачання як складова частина промислової співпраці,
наприклад компенсаційне постачання . Експортер постачає обладнання на
умовах кредиту, причому оплата кредитів, що надаються повинна проводитися
після отримання виручки від зустрічного постачання продукції.
До цієї групи можна також віднести:
операції з давальницькою сировиною, т.т. переробку іноземної сировини з
розрахунками за роботу початковою сировиною або продуктами переробки.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37
