Шпоры по международной экономике
p>150. Регіональні пріорітети інтеграційної політики У.
Поле регіональних інтеграційних пріоритетів У включає ЦЄЗВТ, СНД, ЧЕС, ЄС,
Балтійський ринок та ЄАВТ, що є елементами Європейського континентального ринку. На сьогодні в Є сформовано кілька регіональних та субрегіональних об”єднань. Центральне місце серед них займає ЄС, що об”єднує 15 європейських країн. На сьогодні в Європі складаються передумови для розвитку загальноЄ континентальної інтеграції з охопленням 35 країн.
Довгострокова мета зовн-екон політики У- вступ до ЄС; в середньостроковому плані У прагне до створення зони вільної торгівлі з ЄС та набуття статусу асоційованого члена в ЄС. Головний інструмент, що регулює відносини У з ЄС
- Угода про партнерство і співробітництво (підписана 14 червня 1994; вступила в дію в 1998р.), яка передбачає більш активне політичне співробітництво та містить положення про створення зони вільної торгівлі.
Проте, укр економіка кваліфікується як “економіка з держ системою торгівлі” і не містить схвалення економічних реформ в У. Угодою передбачається, що ЄС намагатиметься розглядати У , як країну -члена ГАТТ, хоча до цього часу вона такою не є. Головні цілі: розвивати тісні політ контакти; сприяти торгівлі та інвест; підтримувати У в її праненні зміцнювати демократію. Важливість цієї угоди обумовлюється тим, що за межами СНД ЄС є найголовнішим торговельним партнером У та основним джерелом іноземних інвестицій. Наприкінці 1994 в Брюсселі парафовано угоду між У та
ЄС про збільшення у 1995-1996 роках майже вдвічі експорту сталі до ЄС.
Важливим документом є також Глобальна стратегія ЄС щодо розвитку відносин з
У від 4 жовтня 1994р. та відповідний Меморандум У від 14 вересня 1994р. У
1996р. ЄС затвердив План своїх дій в У, що спрямований на досягнення двох цілей: продемонструвати укр. керівництву всезростаючу підтримку з боку ЄС; вивчення засобів вдосконалення методів надання допомоги і розвитку зв”язків між ЄС та У. Створено загальний комітет, завдання якого моніторинг економічного та торгівельного співробітництва ЄС та У. 30 червня 1999р. -
Меморандум взаєморозуміння У та ЄС. У фактично не відповідає критеріям конвергенції для вступу до ЄС. Дані станом на 2000р. : річний темп інфляціїї в У -8-10% (необхідно максимум 1,5%); дефіцит бюджету складає (-
3%) а необхідно не більше (+3%), тобто за цим критерієм У відповідає вимогам; рівень держборгу 42%; довгострокові відсоткові ставки по державних ЦП в У 40-60%, а ЄС вимагається - 7-7,5%.
ЄАВТ (Європейська Асоціація вільної торгівлі)- створена в 1960 Австрією,
Вбританією, Данією, Норвегією, Португалією, Швецією та Швейцарією. Країни виходили з ЄАВТ та вступали до ЄС. Зараз ЄАВТ включає лише три країни:
Швейцарію, Ісландію та Норвегію. Ці країни поки-що не є членами ЄС через наявність багатих власних ресурсів.
Інтеграція Східноєвропейських країн розвивалась в межах РЕВ з 1949 по
1991рр. Особливостями сучасного етапу інтеграції Східноєвропейських країн є створення нових субрегіональних утворень (1990 - Балтійський ринок :
Латвія, Литва, Естонія; 1992 - ЧЕС : Албанія, Азерб, Болгарія, Вірменія,
Грузія, Греція, Росія, Румунія, Туреччина, Україна. 1993 - Зона вільної торгівлі Вишеградської групи (CEFTA); 1993 - СНД).
З 1995р. Центрально-європейська угода про зону вільної торгівлі (CEFTA) включає 5 членів: Угорщину, Польщу, Чехію, Словаччину та Словенію. Мета - лібералізація взаємних товарообмінів та усунення дискримінаційних обмежень.
Країни Центр та Східн Європи (ЦСЄ) - важливі торгово-економічні партнери
У. За останні роки значно зросла роль двосторонніх стосунків між У та країнами ЦСЄ. Їм притаманні схожі проблеми, як наприклад створення сприятливого інвест клімату, нестача оборотних коштів. Пріоритетні напрямки вдосконалення інвест клімату: відновлення для СП податкових привілеїв, введення под пільг для частини прибутку, що інвестується, диференціація податкових пільг у галузевому розрізі, усунення подвійного оподаткування прибутку, який одержує іноземний учасник СП, формування системи страхування від політичних та економічних ризиків. І ЦСЄ, і У бажають інтегруватися до
Зах Є. Але це важко зробити поодинці, більші шанси, якщо У та ЦСЄ об”єднають свої зусилля. Щоб стати повноправним членом CEFTA, необхідно виконати ряд умов : вступити до ГАТТ/ВТО, укласти договори про вільну торгівлю з кожною країною-членом, мати статус асоційованого члена ЄС.
Відносини між У та CEFTA зможуть успішно розвиватися, якщо зовн-ек зв”язки на рівні окремих п/п будуть стимулюватися державою , функції якої насамперед мають включати розширення поінформованості п/п із питань зовн- ек зв”язків з ЦСЄ (законодавство, митне та податкове регулювання, ситуації на окремих товарних ринках), вирішення проблем у сфері взаємних розрахунків.
Представники іноз капіталу вважають, що головні причини ризиків в У та країнах Східної Європи - це нестабільна політ та соц-економ ситуація, незавершеність організац-правових та економічних перетворень, висока регулююча роль держави.
Великі резерви існують у розвитку кооперації між підприємствами, що переробляють с/г продукцію і випускають продукти харчування, а також з п/п інших галузей. Так , багато років Польща поставляла в У устаткування для виробництва та переробки цукру, олії, картоплі, м”яса, а також міні- трактори та ін с/г машини. З Угорщини надходили автобуси, медикаменти, продукти харч. Нині в зв з перебоями в поставках запчастин до устаткування, яке було раніше завезено з ЦСЄ в У, можна було б використовувати як платіжн засіб нац валюту, а також перейти на обмін машин і устаткування між п/п по взаємно преференційних цінах. Доцільно поширювати обсяги лізингових операцій. Піприємствам, що випускають машинотехн продукцію варто надати більше фін свободи і можливості здійснювати бартерні операції на пільгових умовах.
В 1992р. державами Причорномор”я, а також Албанією, Азерб, Вірм та Грецією підписано Декларацію про причорноморське ек співробітництво. Головне завдання ЧЕС - оцінка існуючого потенціалу країн регіону та розробка на цій базі конкретних проектів співробітництва. Створено Чорноморський банк торгівлі та розвитку для фін інвест проектів та кредитування країн
-акціонерів. Початковий розмір статутного капіталу банку склав 1 млрд дол.
Частка У в ст капіталі ЧБТР- 13,5%. Основні завдання У в рамках причорноморського співробітництва полягають в розширенні експортної бази, орієнтованої на ринки сусідніх країн, налагодження з ними виробничо- коопераційних зв”язків і наук-тхн співробітництва, створення необхідної соц- економічної інфраструктури. Одне з вузьких місць У - транспортна проблема
(нераціональна структура міжнародного вантажного сполучення, розрахована на перевезення масових експ та імп вантажів, невідповідність пропускної спроможності морських портів потребам зовнішньої торг, проблема модернізаціїх та збільшення числа залізниць та прикордонних переходів).
Розглядається можливість створення асоціації чорноморських портів і регіонів, що підвищить роль місцевих органів управління у формуванні ЧЕС.
Вони мають сприяти регіоналізації , залучаючи зарубіжні банківські структури до реалізації проектів у сфері пром, транспорту, телекомунікац, туризму, охорони навк середовища.Прагнення об”єднати зусилля міст і країн у вирішенні проблем чорноморського регіону стало основою для створення міжнар неурядової некомерц організації “Міжнар Чорноморський клуб”. У грудні 1992р. прийнято статут МЧК та підписано установчий договір про його створення і принципи діяльності. Головне завдання - створення стабільного економічного простору, особливо сприятливого для взаємодії в сфері бізнесу, торгівлі, екології, науки, культури, туризму.
Особливості ЧЕС: - поетапний характер реалізації угод; - селективний підхід до участі в тих чи інших проектах; - м”який характер інтеграції, коли участь в ЧЕС не заважає країні вступати до будь-яких інших угруповань чи договорів.
Найважливішими зовн-ек партнерами У залишаються республіки колишнього
СРСР, що тепер об”єднані в СНД, до якого ввійшли всі члени колишнього
Союзу, крім Прибалтики.
До країн СНД У експортує переважно с/г та хім прод. Основна проблема, пов”язана з укр Е с/г прод до СНД полягає в тому, що він зазнає сильного конкурентного впливу з боку іноземних країн, які займаються реекспортом укр прод.
Характерним також є постійне відставання обсягів укр експорту від імп, що відображається у негативному сальдо торговельного балансу з країнами СНД.
Один з головних шляхів вдосконалення укр імп - це скорочення залежності укр економіки від імпорту енергоносіїв за рахунок вдосконалення структури виробництва та впровадження енергозберігаючих технологій. З імп енергоносіїв тісно пов”язана проблема зовнішньої заборгованості РФ та тиск світової спільноти на У з метою закриття ЧАЕС.
Головним недоліком географічної стрк товарн імп є високий ступінь залежності від РФ та Туркменістану, що зумовлює необхідність диверсифікації перш за все джерел імп енергоносіїв та розвитку торг відносин з країнами- експортерами нафти та енергоносіїв. Позитивні тенденції - скорочення обсягів зовн торгівлі з країнами СНД та зростання торгівельних зв”язків з іншими кр світу, передусім - з Зах Європою.
Росія - четвертий найбільший іноз інвестор в У.

9. Міжнародні конфлікти.
Конфлікти виникають в тому разі, якщо відносини між країнами не відповідають рівню розвитку та характеру їхніх продуктивних сил. Це може виражатись у перерозподілі сфер впливу. Наприклад причини першої світової війни були в тому, що вплив різних розвинених країн на залежні території був непропорційним. Так Німеччина, що була достатньо розвиненою в промисловому плані на світову арену вийшла пізніше за інші країни, а тому мала недостатню кількість колоній (відносно свого потенціалу до їхньої експлуатації). Це змусило її вирішувати цей конфлікт силовими методами.
Інший випадок – Іран. Тут вся справа полягає в тому, що після того, як у країні була розвинена достатня інфраструктура для видобутку нафти, уряд відчув значну невідповідність у відносинах з зовнішнім світом, а таким чином і виник міжнародний конфлікт. Формою його прояву є політика релігійного ізоляціонізму. Завдяки достатнім ресурсам від продажу нафти країна може успішно здійснювати свою політику незалежно від волі інших.
Японія є прикладом відносно мирного розв?язання конфлікту. Хоча зараз політична вага цієї країни не відповідає її економічному потенціалу, але це зумовлено багатьма чинниками, що зумовлюють стабільність цієї ситуації.
Перший з них (як визначає Бзежинський) – відсутність у Японії достатньої кількості природних ресурсів, тому вона вимушена проводити зважену політику стосовно багатьох країн-постачальників ресурсів. Хоча її імпорт сильно диверсифікований, але вона не може здійснювати такий сильний плив як США на інші країни. Ще одина причина є те, що в після воєнний період їй довелось наново входити на іноземні ринки, де вже були причутні США, через що Японія могла розраховувати лише на те, щоб йти в фарватері цієї країни, бо будь- які спроби самостійної діяльності болісно сприймались США. Вирішення конфлікту було знайдене у тривалому співробітництві та певних поступках американців. Так США фактично здали японцям свій ринок у багатьох його аспектах, японська власність у США набула гігантських розмірів. Разом з тим є певні передумови, що спричинятимуть у близькому майбутньому поступову втрату японією конкурентних переваг у сфері високих технологій. Так можна навести приклад, що через заборону на експорт зброї (на цьому наполягли
США), Японія втратила шанс нормально розвивати своє літакобудування та її космічні програми носять обмежений характер. Тому у перспективній галузі вона все частіше повинна звертатись за послугами до фірм інших країн.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать