29. Методи міжнародної торгівлі та їх порівняльна характеристика.
Метод торгівлі це спосіб здійснення торгового обміну (торгової операції, або торгової операції). У міжнародній торговій практиці застосовуються два основних методи торгівлі: прямий метод (здійснення операції безпосереднє між виробником і споживачем); непрямий метод (здійснення операції через посередника).
При прямому методі торгівлі виникає певна фінансова вигода, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої несумлінності або недостатньої компетенції посередницької організації.
Торгівля на пряму має цілеспрямований характер, довгостроковість, усталеність. Цей метод також дозволяє постійно знаходитися на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. У той же час використання прямого методу торгівлі має на увазі наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. У іншому випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть значно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньою є більш ризикованою, що зумовлено економічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різних країнах, їх традиціями і звичаями, а також великими відстанями між торговими партнерами. У результаті часто буває доцільно, використати посередників.
Більше за половину міжнародного товарного обміну здійснюється при сприянні торгових посередників. Використання торгових фірм дає певні переваги:
1. Фірма-експортер у такому разі не вкладає значних коштів у організацію збутової мережі на території країни-імпортера.
2. Вони звільняють експортера від багатьох турбот, пов'язаних із реалізацією товару пристосовуючись до вимог ринку.
3. Суттєвим є використання капіталу торгово-посередницьких фірм на основі коротко- та довгострокового кредитування.
4. Накінець, ринки деяких товарів повністю монополізовані торговими посередниками і не доступні для прямих контактів зі споживачами. Прості посередники (брокери) підшукують і зводять взаємно зацікавлених продавців і покупців, але самі не беруть безпосередньої участі в операціях.
Ще більш широке застосування в міжнародній торгівлі отримали договори комісії, по яких комісіонери дістають право підшукувати партнерів і підписувати з ними контракти від свого імені, але за рахунок продавця або покупця (комітентів), які несуть комерційні ризики. Перед третіми особами комісіонери виступають як продавці.
Також поширеною формою договору комісії є продаж товарів на умовах консигнації. Експортер (консигнант) постачає товар на склад посередника
(консигнатора) для реалізації на ринку протягом певного терміну.
Консигнатор здійснює платежі консигнанту по мірі його реалізації зі складу.
Не продані до встановленого терміну товари консигнатор має право повернути консигнанту. На умовах консигнації реалізовують в основному товари масового попиту. По суті, при консигнації експортер кредитує посередника на середній термін реалізації товару. Неодмінною умовою консигнаційної угоди є збереження за комітентом права власності на товари до їх реалізації покупцям.
Основний об'єм міжнародної торгівлі здійснюється незалежними торговими фірмами. Вони від свого імені і за свій рахунок укладають договори купівлі- продажу, з одного боку, з продавцями, а з іншою з покупцями.
Агенти діють на ринку в інтересах і від імені експортерів або імпортерів, т. е. принципалов. У агентських угодах звичайно обумовлюються повноваження посередників за найбільш істотними умовами зовнішньоторгівельних операцій, а також додаткові зобов'язання агентів. Існують ще три особливих типи посередників: біржі, торги, аукціони
30. Міжнародна торгівля через посередників. Сутність і сучасні особливості
біржової торгівлі.
Під торгово-посередницькими операціями мають на увазі операції, пов'язані
з купівлею та продажем товарів, які виконуються за дорученням виробника-
експортера незалежним від нього торговим посередником на основі угоди або
доручення.
До торгово-посередницьких належать фірми, які в юридичному та
господарському відношенні не залежать від виробника чи споживача товару.
Вони діють заради прибутку.
Недоліком використання посередників є те, що експортер позбавлений
безпосередніх контактів із ринками збуту і повністю залежить від
добросовісності посередника. Більше за половину міжнародного товарного
обміну здійснюється при сприянні торгових посередників.
Прості посередники (брокери) підшукують і зводять взаємно зацікавлених
продавців і покупців, але самі не беруть безпосередньої участі в операціях.
Ще більш широке застосування в міжнародній торгівлі отримали договори
комісії, по яких комісіонери дістають право підшукувати партнерів і
підписувати з ними контракти від свого імені, але за рахунок продавця або
покупця (комітентів), які несуть комерційні ризики. Перед третіми особами
комісіонери виступають як продавці.
Також поширеною формою договору комісії є продаж товарів на умовах
консигнації. Експортер (консигнант) постачає товар на склад посередника
(консигнатора) для реалізації на ринку протягом певного терміну.
Консигнатор здійснює платежі консигнанту по мірі його реалізації зі складу.
Не продані до встановленого терміну товари консигнатор має право повернути
консигнанту. На умовах консигнації реалізовують в основному товари масового
попиту. По суті, при консигнації експортер кредитує посередника на середній
термін реалізації товару. Неодмінною умовою консигнаційної угоди є
збереження за комітентом права власності на товари до їх реалізації
покупцям.
Основний об'єм міжнародної торгівлі здійснюється незалежними торговими
фірмами. Вони від свого імені і за свій рахунок укладають договори купівлі-
продажу, з одного боку, з продавцями, а з іншою з покупцями.
Агенти діють на ринку в інтересах і від імені експортерів або імпортерів,
т. е. принципалов. У агентських угодах звичайно обумовлюються повноваження
посередників за найбільш істотними умовами зовнішньоторгівельних операцій,
а також додаткові зобов'язання агентів. Існують ще три особливих типи
посередників: біржі, торги, аукціони .
Товарна біржа - це ринок масових, якісно рівноцінних товарів, на які угоди
здійснюються без їх наявності. Тому в результаті угоди відбувається перехід
із рук у руки не товару, а документа, що підтверджує власність на товар,
тобто контракту.
Загалом у світі існує два типи біржі - товарна та фондова. Якщо товарна
біржа - це постійно діючий оптовий ринок однорідних товарів, то на фондовій
біржі обертаються цінні папери й іноземна валюта.
Найбільші світові біржі: США, Англії та Японії припадає -90% усіх біржових
операцій.
У країнах, що розвиваються, через недостатність капіталу біржова торгівля
не розвинута. Така ж ситуація і в країнах СНД, у т.ч. в Україні.
Основні ознаки міжнародних бірж:
• ціни світового ринку;
• товари - активні суб'єкти міжнародної торгівлі;
•вільний валютний і податковий режим торгівлі (як правило).
На міжн товарних біржах проводяться: угоди на реальний товар,
термінові/фючерсні операції, спекулятивні, операції хеджування. Останні дві
домінують. Функції:надання реальної цінової інформації, інформативне
забезпечення ринку.
Техніка біржових операцій . Основними учасниками біржових операцій є члени
біржі, тобто юридичні чи фізичні особи, які мають свою частку у статутному
капіталі біржі, і посередники, брокери, які допомагають укладати угоди у
біржовому кільці. Брокер не може представляти інтереси покупця чи продавця.
Його завдання — знайти покупця чи продавця і надати їм допомогу в укладенні
контракту. Брокер є постійним співробітником біржі, і за свою роботу він
отримує винагороду у вигляді відсотка від укладеного контракту.
31. Систематизація методів міжн торгівлі. Види, способи і порядок
проведення аукціонних торгів.
Метод торгівлі це спосіб здійснення торгового обміну (торгової операції,
або торгової операції). У міжнародній торговій практиці застосовуються два
основних методи торгівлі:
прямий метод (здійснення операції безпосереднє між виробником і
споживачем);
непрямий метод (здійснення операції через посередника).
При прямому методі торгівлі виникає певна фінансова вигода, оскільки
скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижуються
ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої
несумлінності або недостатньої компетенції посередницької організації.
Торгівля на пряму має цілеспрямований характер, довгостроковість,
усталеність. Цей метод також дозволяє постійно знаходитися на ринку,
враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. У той же час
використання прямого методу торгівлі має на увазі наявність комерційної
кваліфікації і торгового досвіду. У іншому випадку фінансові витрати не
тільки не скоротяться, але можуть значно зрости. Крім того, міжнародна
торгівля в порівнянні з внутрішньою є більш ризикованою, що зумовлено
економічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різних
країнах, їх традиціями і звичаями, а також великими відстанями між
торговими партнерами. У результаті часто буває доцільно, використати
посередників.
Прості посередники (брокери) підшукують і зводять взаємно зацікавлених
продавців і покупців, але самі не беруть безпосередньої участі в операціях.
Договори комісії, по яких комісіонери дістають право підшукувати партнерів
і підписувати з ними контракти від свого імені, але за рахунок продавця або
покупця (комітентів), які несуть комерційні ризики. Перед третіми особами
комісіонери виступають як продавці.
Продаж товарів на умовах консигнації. Експортер (консигнант) постачає товар
на склад посередника (консигнатора) для реалізації на ринку протягом
певного терміну. Консигнатор здійснює платежі консигнанту по мірі його
реалізації зі складу. Не продані до встановленого терміну товари
консигнатор має право повернути консигнанту. На умовах консигнації
реалізовують в основному товари масового попиту. По суті, при консигнації
експортер кредитує посередника на середній термін реалізації товару.
Неодмінною умовою консигнаційної угоди є збереження за комітентом права
власності на товари до їх реалізації покупцям.
Основний об'єм міжнародної торгівлі здійснюється незалежними торговими
фірмами. Вони від свого імені і за свій рахунок укладають договори купівлі-
продажу, з одного боку, з продавцями, а з іншою з покупцями.
Агенти діють на ринку в інтересах і від імені експортерів або імпортерів,
т. е. принципалов. У агентських угодах звичайно обумовлюються повноваження
посередників за найбільш істотними умовами зовнішньоторгівельних операцій,
а також додаткові зобов'язання агентів. Існують ще три особливих типи
посередників: біржі, торги, аукціони
Міжнародні товарні аукціони - це спеціально організовані, періодично діючі
у певних місцях ринки. На них шляхом публічних торгів по черзі відбувається
продаж попередньо оглянутих покупцями товарів, які переходять у власність
того покупця, котрий запропонував за них найвищу ціну, не перекриту іншими
учасниками торгів. Сьогодні до основних аукціонних товарів належать: хутро,
чай, тютюн, фрукти, риба, антикваріат, предмети старовини, художні вироби.
Вирізняють 2 види :1. С підвищенням цін; 2. С пониженням.
Техніка операцій на аукціонах. Власник доставляє свій товар аукціонному
підприємству. Фахівці оглядають товар, здійснюють необхідне сортування,
підбирання, пакування. Посортований товар розбивається на партії, які
називаються лотами. Кожному лоту присвоюється номер, під яким він
заноситься в каталог із вказанням сорту та кількості. Час і місце аукціону
повідомляється через пресу. Постійним і потенційним покупцям розсилаються
брошури-проспекти. Особливістю аукціонної торгівлі є попередній огляд
товарів. Лоти розташовуються у складських приміщеннях, і покупець зазначає
номер партії, що сподобалася. Куплений на аукціоні товар після виявлення
недоліків назад не приймається.
Аукціонний торг може проводитися гласним і німим способом. Аукціонний торг
ведеться публічно, почергово на кожний лот. При гласному способі аукціоніст
оголошує номер і початкову мінімальну ціну. Присутні починають підвищувати
цю ціну. Після трикратного запитання (ніхто більше?) відбувається удар
молотком по столу, і товар переходить у власність того покупця, який
запропонував за нього найвищу ціну.
Інколи аукціонний торг проводиться зі зниженням ціни. При дьому
оголошується вихідна максимальна ціна. Тоді покупці поступово знижують цю
ціну. Небезпека втратити товар заставляє учасників приймати вищі ціни.
При німому способі проведення аукціону аукціоніст оголошує вихідну
мінімальну ціну, а покупець заявляє про її підвищення умовними знаками,
наприклад, підняттям олівця, пальця, мімікою. Аукціоніст, реагуючи на
знаки, оголошує попередньо обумовлену підвищену ціну. Такий спосіб торгу
дозволяє його учасникам зберегти в таємниці кількість купленого ними
товару.
Покупець підписує стандартний формуляр аукціонного продажу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37
