Шпоры по международной экономике
p>143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Укр. Особливості створення і функціонування.
В Україні міжнародне СП розглядається як самостійний вид ЗЕД , а створення
СП за участю іноземних партнерів як одна з форм здійснення іноз. інв. до СП
Укр. належать підприємства будь-якої правової форми створені відповідно до законод. Укр. ,якщо протягом календарного року в його статутному фонді є кваліфікаційна іноземна інв., що становить не менше ніж 20% статутного капіталу і водночас не менше від суми, еквівалентної певній к-ті дол. США.
В Укр. можливо створення підпр. з іноз. інв. у наступних правових формах:
АТ, ТОВ, тов. з додатковою відпов., повне товариство, командитне тов.
Згідно з чинним законодавством, на терит. Укр. СП може бути створене:
. Шляхом його заснування
. Внаслідок придбання іноз. інв-ром частки участі у діючому під. без іноз. інв-ї
. Через придбання юридич-ю чи фіз-ю особою Укр. частки участі у під-ві зі

100% іноз. інв.
Національним урядом рекомендовані наступні рівні пріоритетності створення і діяльності СП:
1. Подолання залежності Ук. від імпорту
2. Структурна перебудова екон-ки, створення сучасної галузевої структури
3. Вир-во товарів широкого вжитку
Реалізація цілей, що сприяють ввозу капіталу у вигляді СП, має забезпечити оновлення техніко-технологічної бази без залучення власних валютних коштів, використання потенціалу іноземного партнера для виробництва конкурентоспроможної продукції, розширення експорту прод-ї з використанням торгової марки партнера, його збутової мережі та мережі техобслуговування за рахунок одержання від іноз. партнера матеріалів ,які не виготов. Чи дефіцитні, комплектуючих виробів, вузлів і деталей, поділ з іноз. партнером комерц-го ризику.
Як необхідні умови політико-правового середовища для розвитку СП розглядають
. Політичну стабільність держави
. Позитивне ставлення до іноземних інвест-й
. Наявність нормативно-правових регуляторів, їх надійність і доступність а також передбачуваність змін.
Одним з надзвичайно важливих факторів активізації залучення іноз. інв. є створення вільних економічних зон. На сьогоднішній день існує значна проблема правового забезпечення ефективного функціонування ВЕЗ. Вже функціонують ВЕЗ в таких областях: Донецька, Миколаївська, Херсонська. в
Закарпатському рег-ні. Але нажаль фактичні обсяги інв. в ці регіони відрізняється від запланованих.
Суттєве скорочення іноз. інв. обумовило також скасування пільгового режиму іноз. інв-ня.

133. Особливості міжнародних розрахунків в Укр.
Міжнародні розрахунки – система регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, що виникають між організаціями, громадянами і організаціями, які перебувають на терит. Різних країн , на основі економічних, пол-х, науково-техн і ін. відносин. МР включають з одного боку умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжн. документами і звичаями, з іншого боку – щоденну практичну діяльність банків щодо їх проведення.
Загальні принципи МР встановлюються міждерж-ми угодами. Докладні умови чітко формулюються в ЗТ контрактах. Ці умови включають такі основні елементи : валюту ціни, валюту платежу, форми розрахунків через які ці розрахунки здійснюватимуться. Відповідно до практики, що склалася в даний час в Укр. застосовуються такі основні форми МР:
Документарний акредитив, інкасо, банківський переказ, відкритий рахунок, аванс. Найбільш поширеною формою реалізації ЗТ платежів в Укр. є авансові платежі.


49. Мотивація прямого зарубіжного інвестування на мікро- та макроекономічному рівні.

На макрорівні особливості розрізняють як мотивацію країн базування так і мотивацію приймаючих країн.
Традиційно для країн базування вирішальним є фактор, пов’язаний з балансом ввозу та вивозу капіталу. З цих позицій виділяють 3 групи країн:
1. переважно експортери кап-лу
2. переважно імпортери кап-лу
3. з рівновагою експорту та імпорту кап-лу
Для приймаючих к-н привабливість ПЗІ обумовлена багатьма факторами:
• вони отримують доступ до сучасних технологій та управлінського досвіду; збільшуються економічні потужноcті
• з’являються не тільки нові матеріальні та фінансові р-си, а й мобілізуються та ефективніше використовуються національні
• стимулюється конкуренція з усіма позитивними наслідками цього явища.
З іншого боку існують негативні наслідки імпорту кап-лу:
• інвестування як правило пов’язане з подальшим вивозом (репатріацією)
П;
• дуже часто мотивація іноземного інвестора і нац цілі не співпадають; іноді спостерігається дискримінація нац сектору тощо; інох інвестиції іноді є не каналами передачі технологій, а їх "вивозу"; крупні іноз інвестори як правило "домовляються" з місцевою оліго- або монополією, що нівелює (послаблює) фактор крнкуренції; нерегульоване залучення крупних іноз кап-лів може спричинити (обумовити) соц напруженість в сус-ві
Наявність як позитивних так і негативних впливів ПЗІ на економіку обумовлює необхідність регулювання міжнародної інвестиційної діяльності на нац, міжнар та глобал рівнях.
На мікроеконоічному праматичному рівні можна виділити 3 групи мотивів для інвестування за кордон:
1. виробничо-економічна мотивація:

1. зменшення капітальних витрат і ризиків;

2. придбання нової сировини чи нової виробничої бази;

3. розширення діючих виробничих потужностей;

4. реалізація переваг нижчої вартості факторів вир-ва;

5. запобігання циклічності та сезонності вир-ва
2. маркетингова мотивація:

1. нові канали збуту;

2. проникнення на конкретний географічний ринок;

3. пристосування до приймаючих країн
3. інші мотиви:

1. пропагандистські (престижні);

2. персональні;

3. екологічні


144. Спеціальні (вільні) економічні зони в Українії

За останні десятиріччя вільні економічні зони отримали широке розповсюдження в світовій економіці. В даний час існує більше 4 тис СЕЗ всіх видів, через які проходить до 20% світового товарообороту, а розвинена система офшорного бізнесу, основу якої складають офшорні зони, забезпечує до половини міжнародного руху кап-лу.
Першою в Україні була Північно кримська експериментальна економічна зона
“Сиваш”(1995, діє до 2001). Не є класичною СЕЗ, а тільки має деякі її елементи. Немає чітко сформованих цілей її заснування, не визначено її функціональний тип та галузеву спеціалізацію, не встановлено чіткого переліку пріоритетів. Встановлені пільги мають дуже обмежене коло дії і полягають у зниженні тільки орендної плати за землю (до 15%). Її строк дії та надмірна обережність при її утворенні спричинили надто скромні результати її діяльності.
СЕЗ “Славутич” (1998, до 1 січня 2010), організована з метою створення нових робочих місць для працівників ЧАЕС, що вивільняються у зв’язку з закриттям станції. Передбачає звільнення від ввізного мита та ПДВ імпорту сировини, матеріалів, устаткування та обладнання, що призначене для використання на території СЕЗ (крім підакцизних товарів); від сплати внесків до деяких держфондів (ЧАЕС, інноваційного, на обов’язкове соц страхування на випадок безробіття), звільнення (зменшення) оподаткування прибутку для під-в, що відповідають певним вимогам.
СЕЗ “Донецьк” та “Азов” (строком на 60 років). Введено також спеціальний режим інвестиційної діяльності строком на 30 років на територіях представлених 17 містами Донецької обл. Передбачає звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ товарів ввезених з-за меж митної території Укр. для використання в межах СЕЗ; прибуток платників податків оподатковується за ставкою 20% незалежно від форми власності; звільняється від оподаткування репатріація нерезидентами доходів походженням з території зони; суб’єкти підприємницької д-сті звільняються від сплати внесків до Держ інноваційного фонду. По суті, прикриваючись ідеями СЕЗ, в дОнецьку знижено на 1/3 податковий тиск на діючі підприємства, чого однозначно недостатньо для ефективної економічної д-сті СЕЗ.
СЕЗ “Закарпаття” та “Полісся” створюють враження, що СЕЗ в Україні покликані вирішувати тільки соціальні питання.
Недоліки створення СЕЗ в Україні:
1. Укази Президента щодо СЕЗ містять рішення про заснування СЕЗ і у доручають відповідним органам розробити пакет необхідних нормативно- правових актів, у тому числі і техніко-економічне обґрунтування. Тобто рішення приймається з мотивів швидкого радикального поліпшення соц-екон або екологічної ситуації, а розрахунки його фінансово-економічної ефективності відходять на другий план.
2. створюється багато СЕЗ (і в тому числі – кілька зон одного типу), які охоплюють значну територію і велику кількість суб’єктів підприємництва, але не мають відпрацьованої нормативно-правової бази.
3. у створених СЕЗ основна увага приділяється наданню податкових пільг, а не створенню соціально-економічної перспективи. Податкові пільги можуть зацікавити місцевих підприємців, але майже однозначно не є дуже важливими для великого міжнародного інвестора.

143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Україні, особливості їх створення та функціонування.
Інвестиційна діяльність в У регулюється законом У “Про інвестиційну діяльність” 1991р. та законом У “Про режим іноземного інвестування” 1996р.
Іноземні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноз інвесторами в об”єкти інв діяльності У-ни відповідно до законодавства У-ни з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Іноз інвестори - суб”єкти, що проводять інвест діяльність на території У:
- юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство У-ни;
- фіз. особи-іноземці без ПМЖ на території У і необмежені у дієздатності;
- іноз держави, міжнар урядові та неурядові організації.
В У дозволяється здійснювати іноз інвест в наступних видах:
- іноз валюта, що визнається конвертованою НБУ;
- валюта У при реінвестиціях, що здійснюються на території У;
- будь-яке рухоме та нерухоме майно та пов”язані з ним права;
- цінні папери;
- права інтелектуальної власності;
- права на здійснення господарськ діяльності, включаючи права на користування надрами та природними ресурсами.
В У іноземне інвестування має такі форми:
- часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими фіз та юр особами, або придбання частки діючих п/п.
- створення п/п, що повністю належать іноземним інвесторам, а також філій та представництв, або придбання у власність діючих п/п повністю.
- придбання незабороненого законодавством У рухомого та нерухомого майна шляхом прямого одержання майна або у вигляді цінних паперів.
- придбання самостійно або за участю українських фіз чи юр осіб прав на корисування землею чи прир рес.
- здійснення інвест діяльності на підставі концесійних договорів, договорів про виробничу кооперацію та інші види інвест діяльності.
Об”єктами іноземних інвестицій в У може бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди та оборотні кошти, ЦП, цільові грошові вклади, НТП-продукція, інтелектуальні цінності та майнові права.
П/п з іноземними інвестиціями - це п/п буь-якої орг-правової форми, створене відповідно до законодавства У, іноземна інвестиція у статутному фонді якого становить не менше 10%.
П/п з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законами У “Про піприємства” та “Про госп товариства”. Майно, що ввозиться на терит У як внесок іноз інвестора до статутного фонду п/п з іноземними інвестиціями, крім товарів для реалізації або власного споживання, звільняється від обкладання митом. Таку інвестицію забороняється відчуджувати протягом 3 років. При достроковому відчудженні мито стягується на загальних підставах.
Продукція п/п з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню чи квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва. В У обов”язкова реєстрація іноземних інвестицій. Припинення івест діяльності відбувається на підставі рішення іноз інвестора або уповноваженого держ органу.
Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються. Для п/п з іноземними інвестиціями земельним кодексом У передбачене право постійного або тимчасового користування землею та тимчасового користування землею на умовах оренди. Іноз інвестори мають право приймати участь у приватизації державного майна. З 1993 по 1997р.р. щорічно видавалися постанови КМУ, в яких визначалися переліки об”єктів, приватизацію яких доцільно здійснювати із залученням іноземних інвестицій.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37



Реклама
В соцсетях
рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать рефераты скачать